Як українці ставляться до НУШ і чи вірять у цінність освіти – соціологічне опитування
1–10 жовтня 2021 року Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провів опитування щодо проблем освіти та її реформування.
Інформація про це опублікована на сайті організації.
Опитано 2000 осіб у всіх регіонах України, серед них досліджено підвибірки за категоріями: педагогічні працівники та респонденти, в сім’ях яких є учні, абітурієнти або студенти.
Дослідники найбільше уваги приділили потребі реформ, ставленню до них і стану справ у освіті загалом.
Більшість респондентів навряд чи задоволені якістю української освіти.
- 9,7% оцінюють якість освіти як високу.
- 51,6% опитаних вважають, що якість освіти є середньою;
- 24,6% вважають її низькою
35,1% тією чи іншою мірою погоджуються з тим, що якісна освіта доступна для всіх громадян України, проте 55,5% із цим не не погоджуються.
34,8% вважають, що вітчизняна система освіти розвивається в правильному напрямі, 41,2% скоріше або зовсім не погоджуються з цим твердженням.
67% респондентів вважають, що вітчизняна освіта потребує реформування, 12% із цим не згодні.
25,8% оцінюють реформування системи освіти цілком або скоріше позитивно, 40,1% вважають, що реформи в освіті заслуговують на негативну оцінку.
Оцінки українцями окремих нововведень в освіті істотно різняться. Найбільш схвально нині ставляться до профілізації старшої школи, цей аспект реформи позитивно оцінюють:
- 71% опитаних загалом у вибірці;
- 75,1% респондентів, у сім’ях яких є учні або студенти;
- 86,2% працівників освіти.
Негативно оцінює профілізацію кожен десятий респондент – 11,7%, а серед педагогічних працівників – лише 3,4%.
До запровадження ЗНО позитивно ставляться майже 57% респондентів, а серед членів сімей цьогорічних абітурієнтів цей показник сягає 62,5%.
Перспективу запровадження 12-річної шкільної освіти респонденти оцінили радше негативно (65,1%). Позитивно ставиться до цього нововведення 19%. Водночас її підтримка зростає:
- 12,4% у 2015 році;
- 16,5% – у 2018-му;
- 18% – у 2019-му.
55,1% не вважають себе добре поінформованими про реформи, які плануються і здійснюються в галузі освіти. Зокрема, майже 56% респондентів не знають, у чому полягає реформа “Нова українська школа”. Частково або повністю обізнані щодо цього питання менше 30% опитаних.
Серед обізнаних щодо НУШ громадян лише 32,4% повністю підтримують цілі й завдання цієї реформи, 50,3% частково підтримують, а частково – ні.
Ставлення до євроінтеграції серед усіх респондентів та окремо педагогів суттєво відрізняється:
- 25,7% упевнені, що входження нашої освіти до європейського освітнього простору – надзвичайно важливе й першочергове завдання освітньої реформи (43,1% серед працівників освіти);
- 36,7% вважають це завдання важливим, але не першочерговим. (37,9% серед працівників освіти);
- 17,3% опитаних заперечують проти інтеграції до європейського освітнього простору, оскільки вітчизняна освіта видається їм кращою за європейську (7% серед працівників освіти).
Цілком або скоріше довіряють Міністерству освіти і науки України 34% респондентів. Такий рівень зберігається в останні 5 років, лише у 2020 році він опускався до 27,6%. Повністю або скоріше не довіряють міністерству 42% респондентів.
Окрім того, дослідники виявили, що люди перестають вірити в цінність освіти:
- 52,3% респондентів кажуть, що в їхніх родинах освіту розглядали й розглядають як велику цінність;
- 11% раніше не визнавали, але визнали цінність освіти тепер;
- для 18,2% освіта перестала бути цінністю тепер, хоча раніше була такою.